Ту́стань — давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого знаходяться в Карпатських горах (Східних Бескидах), в Сколівському районі Львівської області, поблизу с. Урич, біля м. Борислава та містечка Східниця. Сучасний Державний історико-культурний заповідник "Тустань" у Підгородцівському лісництві.

У І тис. до н. е. на скельній групі Камінь функціонувало язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату, які населяли цей край в епоху бронзи (поблизу було виявлено їх поселення у Підгородці). На скелі Камінь вчені виявили 270 петроґліфів. Найбільш численними є солярні знаки — символи дохристиянського бога Сонця.

Упродовж чотирьох сторіч на скелях існував могутній дерев'яний дитинець (замок) Тустань, збудований білохорватською племінною знаттю. Центральна частина укріплень площею 3 га була розташована на скельній групі Камінь Ямненських пісковиків висотою 40 метрів. Дерев'яна забудова Тустані існувала з другої половини IX до середини XIII ст. Вона була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему Карпатської (Угорської) лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом і Галицько-Волинського князівства. Тоді Тустань належала, поряд зі Львовом, Перемишлем, Короснем і Теребовлею, до числа найвідоміших поселень Галичини, а також слугувала митним пунктом. Про це свідчать знайдені в Тустані арабські дирхеми, які були в обігу в IX—XI ст.

(uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C)